0

Марчук Іван Степанович - геній живопису

Марчук Іван Степанович – народився 12 травня 1936 року в селі Москалівка, Тернопільської області. Після закінчення семирічної школи вступив до Львівського училища прикладного мистецтва імені Івана Труша на відділ декоративного розпису, де навчався протягом 1951—1956 років. Після служби в армії продовжував навчання на відділі кераміки Львівського інституту прикладного мистецтва, який закінчив в 1965 році.

У 1965 році віднайшов свій авторський стиль у мистецтві, що не вписувався в шаблони соцреалізму. За це зазнавав утисків і переслідувань з боку органів КДБ. До 1988 року Спілка художників офіційно не визнавала творчість Івана Марчука, хоча він мав понад 15 експозицій у різних містах колишнього СРСР. Лише 1988 року Івана Марчука прийняли в члени Спілки художників України. Сьогодні картини художника вражають мистецтвознавців Європи, Америки, Австралії, йому пропонують виставлятися в найкращих залах світу, і це все на противагу минулому гонінню та переслідуванню в Україні. Картини Івана Марчука зберігаються в багатьох колекціях у різних країнах світу.

Іван Марчук є засновником нових стилів у мистецтві, зокрема «пльонтанізму» (від діалектизму «пльонтати» — плести, заплітати, переплітати). Автор наносить фарби тонкими кольоровими лініями, переплітає їх під різними кутами, чим досягається ефект об'ємності й світіння. Таке зображення, балансуючи на межі рукотворного і технологічного, через складність філігранного виконання і трудомісткість практично не підлягає повторенню. Діапазон напрямків образотворчого мистецтва, пропущених через призму самобутньої світоглядної системи й екстрапольованих на полотно, феноменально широкий: від примітивізму (з чіткими ознаками архетипності) до реалізму, гіперреалізму, абстракціонізму, абстрактного експресіонізму, сюрреалізму й абстрактного сюрреалізму. Маневруючи пропорціями, ритмом, кольором, Іван Марчук творить на підсвідомості і впливає на підсвідомість.

Картини Івана Степановича систематизуються в цикли: «Голос моєї Душі», «Пейзаж», «Цвітіння», «Кольорові прелюдії», «Портрет», «Нові експресії», «Натюрморт», «Біла планета І», «Біла планета II», «Виходять мрії з берегів», «Погляд у Безмежність». Завершеною серією в циклі «Голос моєї Душі» є «Шевченкіана» із 42 картин (1982—1984), за яку був відзначений Національною премією України імені Тараса Шевченка. Доробок митця налічує близько 5000 творів. Провів понад 150 персональних і близько 50 колективних виставок.

Відзнаки й нагороди:

·        1996 —Заслужений художник України.

·        1997 — лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.

·        2002 — Народний художник України.

·        2006 — Міжнародна академія сучасного мистецтва в Римі прийняла Івана Марчука до лав «Золотої гільдії» та обрала почесним членом наукової ради академії. Це перший випадок визнання українського художника інституцією такого високого рівня. Сьогодні «Золота гільдія» нараховує 51 художника з усього світу.

·        2007 — Британське видання "The Daily Telegraph" внесли Івана Марчука в "Топ-100 живих геніїв сучасності".

·        2016 — Нагороджений орденом «Свободи» за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм.

Дізнатись ціну картини:

Будь ласка, заповніть форму нижче. Ми зв`яжемося з вами протягом 24 годин. В разі термінових питань ви можете зателефонувати нам:
+380967278770


                    

                    

                    

Цей сайт захищений reCAPTCHA та Google політикою конфіденційності і умовами використання.

Запит успішно відправлений