Бокшай Йосип Йосипович
Бокшай Йосип Йосипович – народився 2 жовтня 1891 року в селі Кобилецька Поляна, Закарпатська область. Навчався у Будапештській Художньої Академії. Під час Першої Світової Війни потрапив в полон російської армії. Навесні 1918 року повертається з полону в Закарпаття та починає свою педагогічну діяльність в Ужгородській Реальній Гімназії, де і працював до 1945 року. Йосип Йосипович працює в пейзажному жанрі, пише спочатку пастельними, а пізніше олійними фарбами, використовує тематику з народного життя, цікавиться церковною тематикою. Перша персональна виставка відбулася в 1926 році в Празі, а потім в тому ж році в Ужгороді. У 1940 році Йосип Йосипович разом з Адальбертом Ерделі організували нове об`єднання «Союз прикарпатських художників», а в 1946 році художник стає одним з перших викладачів Ужгородського художнього училища на факультеті живопису і членом управління обласної організації Спілки художників. З 1951 по 1957 рік працював керівником дипломних робіт в Інституті прикладного та декоративного мистецтва у Львові. Роботи художника виставлялися на багатьох значущих виставках, які проходили на Україні і в Радянському Союзі. З 1951 року заслужений діяч мистецтв УРСР, член-кореспондент Академії мистецтв СРСР з 1958 року, Народний художник України з 1960 року, Народний художник СРСР з 1963 року. Художник помер 19 жовтня 1975 року. Його ім`ям названо Закарпатський художній музей в Ужгороді.
